Социальная экология

ПОДДЕРЖИВАЮТ ЛИ РАБСТВО ПРАВЫЕ "ЛИБЕРТАРИАНЦЫ"?



Мы начинаем серию переводов "Часто задаваемых вопросов анархизма" (англ. An Anarchist FAQ), посвященную критике "анархо"-капитализма и правого "либертарианства".

Первая часть посвящена отношению правого "либертарианства" к проблеме контрактного рабства. Из нее вы узнаете, что "либертарианцы" часто не против такого рабства, что показывает глубоко авторитарную и антигуманную суть данного течения и исключает правых "либертарианцев" и "анархо"-капиталистов из числа людей, которым дороги свобода и достоинство человека, из числа людей, с которыми можно о чем-то говорить и иметь дело.

ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ

КІНТО, КИНТО, KINTO

Нове у оподаткуванні доходів



Оновлена та повна інформація про оподаткування доходів фіз. осіб за операціями з інвестиційними активами, зокрема з нового акцизу – особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами:

http://www.kinto.com/azbuka/taxes.html


Демагогія, корупція, стукацтво





Сара Хасіс

Діяльність ВО «Свобода» ображає клоунів. Коли ви кажете, що діяльність «спецназу опозиції» є клоунадою, то це ображає чесних людей, які присвятили себе невдячній справі. ВО «Свобода» більше схожа на кримінальника, що відволікає жертв в той час, коли його поплічник чистить кишені довірливих громадян. Російський письменник Салтиков-Щедрін зазначав, що розмови про патріотизм завжди починаються, якщо щось вже поцупили. І в цьому Україна мало відрізняється від Росії.

Партія Тягнибока або створює абсурдні саморекламні інформприводи для медіа, або допомагає чиновникам залізти до нашої кишені. Мова йде про низку законопроектів, що зареєстровано у ВР представниками ВО «Свобода» та низовий активізм їхньої київської організації. Партія обслуговує інтерес бюрократів та ментів. Об’єктивно так діють всі свободівці. Від голови партії до дрібного функціонера. Не тому що хочуть, а тому що така природа цієї організації.

КІНТО, КИНТО, KINTO

Макроекономічний огляд на 2013 рік

Пропонуємо вашій увазі стратегічний огляд «Україна в 2013 році: у пошуках фінансових ресурсів», в якому йдеться про основні виклики для української економіки в 2013 році, містяться прогнози макроекономічних показників, валютного курсу, діяльності НБУ, стану держбюджету та фінансової системи, а також розкриваються принципи економічної політики влади з питань співпраці з МВФ, вступу до Митного Союзу тощо.

КІНТО, КИНТО, KINTO

Стрибок із зачарованого кола

Класик літератури переконав нас у тому, що рукописи не горять. А якщо і трапиться така неприємність, то Диявол поверне втрачене. Україна втрачає можливості перетворитися на успішну та заможну державу. На яку потойбічну силу нам залишається сподіватися?

Сучасний світ знає багато прикладів успішних і неуспішних країн. Є і чимало прикладів, коли країни з неуспішних перетворюються на успішні. Трапляється, що країни деградують і навіть зникають з політичної карти світу. Чим же можна охарактеризувати омріяну "успішність"?

Ознак чимало, але найбільш інтегрованою є ступінь взаємної довіри в суспільстві. Декілька сторіч розвитку капіталізму наочно продемонстрували ефективність чесних та довірчих відносин.

У будь-якому сучасному підручнику з економіки можна знайти математичні моделі, котрі переконливо свідчать про більш високу вигідність чесної співпраці з партнерами, ніж ошуканство, яке може дати успішний короткотривалий результат, але призведе до гарантованого занепаду бізнесу в майбутньому.

Високий рівень взаємної довіри в суспільстві суттєво зменшує транзакційні витрати суспільства. Суспільство стає ефективнішим в контексті скорочення інфраструктури, котра має забезпечувати нагляд та контроль за чесністю контрагентів. А якщо врахувати той факт, що подібні перевірки ведуться почасти забороненими (оперативно-розшуковими) методами, то ймовірним є й автоматичне скорочення тінізації цієї діяльності.

Читати повністю...

КІНТО, КИНТО, KINTO

Украина в ловушке среднего дохода



В экономическом развитии существует такой феномен, как ловушка среднего дохода, когда страна на долгие десятилетия застревает на каком-то среднем уровне благосостояния и оказывается не в силах повысить его. Как правило, эта проблема возникает тогда, когда старая модель экономического роста, исчерпав свои возможности, уже не способна привести к достаточно высоким его темпам и, наоборот, создает дисбалансы в развитии страны. В этот момент назревает острая необходимость перехода к новой модели роста, но из-за не(до)реформированной и отсталой институциональной системы она зачастую так и не рождается.

Практически все бедные страны стремятся повысить благосостояние своего общества и стать богаче. Существуют государства, достаточно успешно реализовавшие модель догоняющего развития, приблизившись по уровню благосостояния к наиболее продвинутым экономикам своего времени. Начать можно с того, как в XIX веке Соединенные Штаты Америки смогли преодолеть отставание от Великобритании — на тот момент самой сильной экономики планеты. Немного позже это сделали Германия и Австрия, потом Бельгия, Голландия, Швеция и другие западноевропейские страны. Во второй половине XX века модель догоняющего развития успешно реализовали Япония, Корея, Сингапур, Тайвань и Гонконг.

Все мы оптимисты и допускаем, что нас ждет светлое будущее, в котором наша экономика тоже будет быстро расти и через какое-то время догонит развитые страны. К сожалению, реальность гораздо более сурова.

В мире значительно больше тех стран, которым не удалось не только догнать развитые экономики, но и даже сколько-нибудь ощутимо приблизиться к ним по уровню благосостояния. Так, недавнее исследование Всемирного банка (ВБ) показало, что из почти ста государств, которые в 1960 году считались странами со средним доходом, в течение 50 лет в высшую лигу удалось прорваться лишь 13. Остальные остались в так называемой ловушке среднего дохода. Согласно классификации ВБ, к этой категории относятся страны с ВНД на душу населения (2011 г.) между 1026 и 12475 долл. США (2 и 26% от показателя Соединенных Штатов, соответственно). При этом уровень 4035 долл. разделяет эту группу на страны с доходом ниже среднего и выше среднего.

Ситуация последних 20 лет в Украине вполне определенно указывает на то, что наша экономика также находится в данной ловушке. Поэтому стоит в деталях разобраться, что это за проблема и какие основные уроки можно извлечь из успешного и неудачного опыта стран, пытавшихся вырваться из нее.


Читать дальше...


Планета

Анализ государственного бюджета Украины на 2013 год

Основной финансовый документ страны - государственный бюджет Украины на 2013 год, как известно, был принят в спешке в последний день работы Верховной рады 6 созыва, когда Кабмин уже ушёл в отставку. На ознакомление с документом и внесение предложений и поправок у депутатов был всего один день. Отдельные депутаты ВР заявляли, что у них не было времени даже на то, чтобы хорошо ознакомиться с проектом бюджета. Очевидно, что в такой ситуации говорить о проработанности и сбалансированности основного финансового документа страны не приходится. Тем не менее принятый 6 декабря 2012 года закон был отправлен президенту Украины Виктору Януковичу и подписан им 17 декабря.

Рассмотрим основные показатели государственного бюджета Украины, их динамику и социально-экономический смысл.

Читать полностью
КІНТО, КИНТО, KINTO

Аналітичний огляд «Новини з ФРонту». Огляд за 2012 рік.

Український фондовий ринок та фонди під управлінням «КІНТО»

Оксанич Олена

Завершується 2012 рік. Настав час поговорити про підсумки і згадати, що відбувалося на українському фондовому ринку протягом звітного періоду. Цей рік виявився надзвичайно важким для ринку, і запам’ятається 2012-й вкрай низькою ліквідністю та активністю із рекордно мізерними обсягами торгів. Тож не дивно, що вітчизняний ринок акцій дуже в‘яло реагував як на події в світі, так і на події в Україні. Докладніше…


Світові фондові ринки

Тарас Кучер

Світові ринки завершили зростанням 2012 рік в кращих традиціях посткризового відновлення. Проходив рік доволі спокійно, особливо якщо порівнювати його з попереднім 2011 роком. Та як би там не було, економіка тільки відновлюється, тож факторів для різнобічної динаміки було предостатньо, а гіпер-чутливість інвесторів давалася взнаки. Фондовий ринок у новий 2012-й рік входив з оптимізмом. Докладніше...

КІНТО, КИНТО, KINTO

Україна як сировинна колонія. Сучасна олігархія - фактор консервації бідності та відсталості

Виступ Віталія Мельничука, віце-президента «КІНТО», на дискусії «Олігархічний капіталізм в Україні. Колоніальний інструмент і головна перешкода для успіху українського проекту», в якому експерт порівняв структуру української економіки зразка 1991 та 2012 років, визначив та дав характеристику основним проблемам, породженим діючою олігархічною структурою економіки України.

«В Україні 6 олігархів володіють активами в $35 млрд, що перевищує загальну вартість всіх активів інших 94 найбагатших людей країни, серед яких є багато підприємців», - сказав Віталій Мельничук. Експерт відзначив, що співвідношення активів ста найбагатших людей до ВВП становить 38% «Це найвища концентрація капіталу в світі. В США - 7%, Франція - 10%, навіть Росія - 22%». При цьому віце-президент «КІНТО» наголосив, що левова частка активів олігархів сконцентрована в важких галузях економіки, що домінували ще до 1991 року: металургія, хімпром, добувна промисловість та енергетика.



КІНТО, КИНТО, KINTO

Кінець фондового ринку



Ініціативи податківців можуть знищити механізм перерозподілу інвестиційних ресурсів в економіці. Фондові біржі перетворяться на звалище сумнівних паперів - клондайк для чиновників, які кластимуть 3% акцизу в свої кишені.

"Каждый мнит себя стратегом, видя бой со стороны". Шота Руставелі

У нас практично всі розуміються на політиці, історії та мистецтві.

Коли пожежника оперного театру запитали: "Яка різниця між скрипкою і контрабасом?", він, не мигнувши оком, відповів: "Контрабас довше горить".

Не так багато осіб, компетентних у сфері фондового ринку. При цьому цінними паперами володіє понад 10 млн українців. Що ж стосується фахівців з оподаткування ринку цінних паперів, то їх взагалі одиниці.

Смішно було б, якби не так сумно, адже оподаткування - одна з найбільш складних і конфліктних сфер життєдіяльності, яка стосується кожного.

Останнім часом фондовий ринок "штормить". Не тому, що настала осінь, а через жорсткий пресинг з боку Державної податкової служби, спрямований на підвищення ефективності поточного адміністрування податку на прибутоквід операцій з цінними паперами. Мета?

З одного боку, збільшення надходжень до бюджету "вже сьогодні", а з іншого - запровадження законодавчих ініціатив, що забезпечують безумовне оподаткування операцій з цінними паперами, незалежно від їх прибутковості.

Перший "ефект" досягається шляхом ігнорування чинного законодавства контролерами, які масово висувають торговцям наступні звинувачення.

Читати повністю на "Економічній правді"